У попередньому матеріалі Верховинсько-Українського Словника йшлося про ґаздіство і його значення в житті верховинця. Цей пост присвячений назвам тваринок, які вважаються душею ґаздіства, – пухнастих домашніх улюбленців.
Деякі з діалектизмів, що тут розглядаються, прикочували з польської, хорватської, словацької, боснійської, угорської, німецької мов, та найбільше, як не дивно, з білоруської.
Мацу́р – кіт (ласкаво – мацурик)
Приклад: «Шось ся розліг на пичи, як мацур?» («Що лежиш на печі, як кіт»).
Ма́чка – киця (ласкаво – мачечка)
Походить від угорського «macska» або словацького «mačka» – кіт (вимовляються ідентично), а також від словацького «mačička» – киця.
Приклад: «У Федора мачка чамняна. Тігат мыши єнну за другов» («У Федора киця проворна. Носить миші одну за одною»).
Ма́ча – кошеня (ласкаво – мачатко)
Походить від хорватського «mače» і словацького «mačiatko» – кошеня.
Приклад: «Не ганьбишся!? Ходиш каправый, як мача. Йди очи умый» («Як тобі не соромно!? Ходиш каправий, як кошеня. Йди очі помий»).
Укоти́тися – народити кошенят
Походить від слова «кіт».
Приклад: «Мачка нам ся укотила, та маєме типир п’ятеро мачат» («Наша киця народила п’ятеро кошенят»).
Мнявча́ти – нявчати
Походить від польського «miauczenie» – нявчати.
Приклад: «Кац вон! Ітак ім мириґованый, щи ми ты бдеш туй мнявчати над ухом» («Пішов звідси! Я й без того знервований, а ще ти нявчиш мені тут»).
«Кац» – вигук, яким проганяють мацурів, мачок і мачат.
Походить від німецького «Katze» – киця.
«Вон» – на вулицю.
Походить від боснійського «van» – на вулиці.
«Кац вон!» кричать на котів, коли виганяють їх з хати.
Собак на Верховині називають псами, а маленьких песиків – псятами.
Пся – щеня
Приклад: «Такоє файноє пся м найшов на улици. Пошкодовав ім го та й узяв думі» («Я знайшов на вулиці таке гарне щеня. Пожалів його і забрав додому»).
Ущени́тися – народити щенят
Походить від слова «щеня».
Приклад наводити не буду, бо маму щенят у нас називають словом, яке для культурного українця може прозвучати образливо :)
Бреха́ти – гавкати
Походить від білоруського «брахаць» – гавкати.
Приклад: «Ану йди увидь, майже хтось прийшов, бо як шось пес бреше» («Ану йди подивися, напевно хтось прийшов, бо як щось собака гавкає»).
Труся́к – кріль
Походить від білоруського «трусік» – кріль.
Тру́ська – кролиця
Походить від білоруського «труска» – кролиця.
Тру́ся – кроленя, маленький кролик
Приклад: «Пустив ім ід трусьці трусяка. Будут малинькі трусята» («Я пустив кроля до кролиць. Будуть маленькі кроленята»).
Беріть приклад з кроликів, виправляйте демографічну ситуацію в Україні, і про вивчення верховинського діалекту не забувайте. В наступній публікації продовжимо розвивати тему назв домашніх тварин.
Майтеся файно :)
Деякі з діалектизмів, що тут розглядаються, прикочували з польської, хорватської, словацької, боснійської, угорської, німецької мов, та найбільше, як не дивно, з білоруської.
Мацу́р – кіт (ласкаво – мацурик)
Приклад: «Шось ся розліг на пичи, як мацур?» («Що лежиш на печі, як кіт»).
Ма́чка – киця (ласкаво – мачечка)
Походить від угорського «macska» або словацького «mačka» – кіт (вимовляються ідентично), а також від словацького «mačička» – киця.
Приклад: «У Федора мачка чамняна. Тігат мыши єнну за другов» («У Федора киця проворна. Носить миші одну за одною»).
Ма́ча – кошеня (ласкаво – мачатко)
Походить від хорватського «mače» і словацького «mačiatko» – кошеня.
Приклад: «Не ганьбишся!? Ходиш каправый, як мача. Йди очи умый» («Як тобі не соромно!? Ходиш каправий, як кошеня. Йди очі помий»).
Укоти́тися – народити кошенят
Походить від слова «кіт».
Приклад: «Мачка нам ся укотила, та маєме типир п’ятеро мачат» («Наша киця народила п’ятеро кошенят»).
Мнявча́ти – нявчати
Походить від польського «miauczenie» – нявчати.
Приклад: «Кац вон! Ітак ім мириґованый, щи ми ты бдеш туй мнявчати над ухом» («Пішов звідси! Я й без того знервований, а ще ти нявчиш мені тут»).
«Кац» – вигук, яким проганяють мацурів, мачок і мачат.
Походить від німецького «Katze» – киця.
«Вон» – на вулицю.
Походить від боснійського «van» – на вулиці.
«Кац вон!» кричать на котів, коли виганяють їх з хати.
Собак на Верховині називають псами, а маленьких песиків – псятами.
Пся – щеня
Приклад: «Такоє файноє пся м найшов на улици. Пошкодовав ім го та й узяв думі» («Я знайшов на вулиці таке гарне щеня. Пожалів його і забрав додому»).
Ущени́тися – народити щенят
Походить від слова «щеня».
Приклад наводити не буду, бо маму щенят у нас називають словом, яке для культурного українця може прозвучати образливо :)
Бреха́ти – гавкати
Походить від білоруського «брахаць» – гавкати.
Приклад: «Ану йди увидь, майже хтось прийшов, бо як шось пес бреше» («Ану йди подивися, напевно хтось прийшов, бо як щось собака гавкає»).
Труся́к – кріль
Походить від білоруського «трусік» – кріль.
Тру́ська – кролиця
Походить від білоруського «труска» – кролиця.
Тру́ся – кроленя, маленький кролик
Приклад: «Пустив ім ід трусьці трусяка. Будут малинькі трусята» («Я пустив кроля до кролиць. Будуть маленькі кроленята»).
Беріть приклад з кроликів, виправляйте демографічну ситуацію в Україні, і про вивчення верховинського діалекту не забувайте. В наступній публікації продовжимо розвивати тему назв домашніх тварин.
Майтеся файно :)
Немає коментарів:
Дописати коментар