Верховинці – Великі Ґазди. ВУС

В першій публікації рубрики ВУС (верховинсько-український словник) йшлося про воловецький діалект взагалі. Тут зосередимо увагу на найважливішому у житті верховинця – ґаздістві.

Одразу зауважу, не всі розглянуті слова є чисто верховинськими. Деякі зустрічаються в інших говорах, ба навіть в літературній мові. Але для повноти картини, я вирішив розглянути і їх.

Не дивуйтеся, якщо в слові пропущена або написана не така буква. Я пишу так, як говорять у нас.

Що ж, поїхали!


Ґаздіство – домашнє господарство, хазяйство

Приклад: «На ґаздістві треба мати вшитко» («На хазяйстві треба мати все»).

У селах Воловецького району сім’ї, які не мають домашнього господарства, можна порахувати на пальцях. Є села, де абсолютно всі сім’ї господарюють. Держать корів, свиней, курей, рідше – коней, кіз, овець, качок, індиків та інших сільськогосподарських тварин, багато з яких отримали від верховинців дуже цікаві назви.

Але давайте повернемось до лексеми «ґаздіство», яка пішла від слова…

Ґазда́ – господар

Приклад: «Хто первый прибіжит на Великдень з кошаром думі, тот первый ґазда? на селі» («Хто перший прибіжить на Великдень з кошиком додому, той найкращий в селі господар»).

Майже у всіх селах Воловеччини живе традиція бігти на Великдень з церкви наввипередки. Після закінчення обряду освячення, молоді чоловіки і хлопці хапають кошики і стрімголов біжать додому. Хто прибіжить перший, той найкращий господар.

Традиція несправедлива, бо найкращий господар завжди той, хто живе найближче до церкви. Тому, як правило, змагаються сусіди, які живуть неподалік одні від одних.

Ґаздыня – дружина або незаміжня жінка, яка сама веде домашнє господарство, господиня

Приклад: «Добра ґаздыня, знає вшитко варити » («Хороша господиня знає все готувати»).

Такий самий корінь у слові…

Ґаздувати – господарювати

Приклад: «Юлка – дівка файна! Жиніться, тай бдете помалийкы двоє ґаздувати» («Юля – дівчина гарна. Одружуйтесь, тай будете потроху господарювати»).

Ґаздо́ваня – хазяйнування

Приклад: «Вже ми то ґаздованя у пичінках сидит. Попродам коровы та бду в повалу плювати.» («Вже мені те хазяйнування в печінках сидить. Продам усіх корів та й буду байдики бити»).

Слово «ґазда» також вживається в значенні «чоловік у шлюбі».

Приклад: «Оп’ять ісь ся нажерла! Щастя маєш, шо тя ґазда ни видит!» («Ти знову п’яна! На щастя для тебе, чоловік тебе не бачить»).

А позаочі про таку жінку говорять: «Як ся зопсила! Видко, шо ґазда на заробітках!» («Як зіпсувалася! Видно, що чоловік на заробітках!»).

Слова «ґазда» і «ґаздыня» іноді мають іронічне значення.

Приклад: «Позирай, щи містами сніг, а він уже коровы выпустив. Ґазда? виликый!» («Дивися, ще де не де сніг, а він уже корови пасе. Господар називається!»)

Приклад: «Щи ми такі ни розказовали, як я маю колачі пичи! Найшла ми ся ґаздыня!» («Ще мене такі не вчили, як тістечка пекти. Думає, що вона хороша господиня»).

Ну і як не згадати про слово з негативною конотацією…

Наґаздува́ти – накоїти

Часто вживається дорослими, коли діти щось накоять.

Приклад: «Шо сь уже оп’ять наґаздував» («Що ти вже знову накоїв»).

Вітаю! Перший крок в опануванні воловецького діалекту зроблено. Але не розслабляйтеся, це всього перший крок. Наступний – назви пухнастих домашніх улюбленців.

Слідкуйте за новими публікаціями і майтеся файно :)